Його Святість Шістнадцятий Кармапа Ранґджунґ Ріґпе Дордже вважається одним із найвидатніших учителів буддизму та майстрів медитації свого часу. Він народився в 1924 році в провінції Дерґе в східному Тибеті, і був знайдений за листом-пророцтвом, залишеним його попередником, Кармапою Кхач’ябом Дордже. У 1931 році молодий Шістнадцятий Кармапа був пострижений у ченці. Потім він почав навчання в традиційній резиденції Кармап, монастирі Цурпху, поглиблюючи знання та медитативну реалізацію сутр, тантр, Махамудри та шести йог Наропи. Ще в дитинстві він виявляв глибоку природну проникливість і часто розповідав вчителям про свої минулі життя.

У 1959 році через ситуацію в Тибеті, який був окупований Китаєм, Кармапа вирішив покинути свою країну. Він зрозумів, що його буддійські вчення принесуть найбільшу користь, коли йому вдасться звільнитися від дедалі міцнішої влади комуністичного загарбника. Отже, з почтом із 160 лам, ченців і мирян Кармапа вирушив із монастиря Цурпху до Бутану. Під проводом Кармапи цій групі вдалося забрати з собою найцінніші статуетки, ритуальні предмети, реліквії та книги, які століттями зберігалися в монастирі в Цурпху.

Губернатор штату Сіккім на північному заході Індії подарував Кармапі монастир Румтек, побудований під час правління Дев’ятого Кармапи Ванґчуґа Дордже (1556-1603). Його Святість приступив до будівництва нового монастиря. Завдяки щедрій підтримці уряду Індії та губернатора Сіккіму будівництво було завершено через чотири роки, і Румтек став офіційною резиденцією Кармапи за межами Тибету, а також центром вивчення, ритуалів і практики буддизму.

У 1974 році Шістнадцятий Кармапа в супроводі групи лам Карма Каґ’ю прибув на Захід, відвідавши Європу, США та Канаду. Вперше люди на Заході мали можливість бути присутніми на Церемонії Чорної Корони, яку там кілька разів проводив Його Святість. У грудні того ж року на запрошення своїх перших західних учнів, Оле та Ханни Нідал, Кармапа приїхав до Копенгагена.

У грудні 1976 року Кармапа прибув до Нью-Йорка, розпочавши свою подорож у США, а наступного року він провів шість місяців у подорожі Європою, де відвідав Швецію, Данію, Німеччину, Нідерланди, Францію та Великобританію. У травні 1980 року Кармапа повернувся на Захід, зупиняючись для лекцій і церемоній у Лондоні, Нью-Йорку, Сан-Франциско та Боулдері, Колорадо.

Його Святість Шістнадцятий Кармапа пішов з життя 5 листопада 1981 року в лікарні поблизу Чикаго.

Його Святість Сімнадцятий Кармапа Трінлей Тхайе Дордже народився в Тибеті 6 травня 1983 року в сім’ї третього Міпама Ринпоче, великого лами з роду Н’їнґма, і Дечен Вангмо, доньки знатного роду, що походить від короля Ґесара з Лінга. Коли йому виповнилося півтора року, хлопчик почав розповідати всім, що він Кармапа. У 1994 році йому разом із родиною вдалося втекти з Тибету до Непалу, а потім до Індії. У березні того ж року молодий Кармапа прибув до Нью-Делі, де під час церемонії зустрічі Шамар Ринпоче офіційно визнав його 16-м Кармапою. Йому дали імена Трінлей (діяльність Будди), Тхайе (необмежена) і Дордже (незмінна).

У 1997 році Його Святість офіційно запросили до Бутану на церемонію кремації Топґі Ринпоче, де його прийняли з повними почестями. Зазвичай тригодинний шлях від кордону з Бутаном до столиці Тхімпу зайняв сім годин, оскільки тисячі прихильників вітали його по дорозі. 17 жовтня 1997 року три тисячі людей прийшли отримати його благословення, і вся королівська родина з королем і чотирма королевами прийняла його як Сімнадцятого Кармапу.

У жовтні 1999 року Сімнадцятий Кармапа вирушив у своє перше міжнародне турне, навчаючи та даючи посвяти тисячам людей у ​​Сінгапурі та Тайвані. Початок нового тисячоліття ознаменувався першим історичним візитом на Захід. У Дюссельдорфі, Німеччина, його з ентузіазмом прийняли 6000 студентів із кількох сотень центрів Діамантового шляху та понад 30 країн.

Влітку 2003 року Й. Св. Сімнадцятий Кармапа провів свою першу офіційну програму в Сполучених Штатах. 19 і 20 липня під час зустрічі, організованої в Сан-Франциско американськими центрами буддизму Діамантового Шляху, він дав посвячення Карма Пакші і Будди Медицини.

У грудні 2003 року, після формального завершення навчання, Сімнадцятий Кармапа був проголошений «Великим майстром тантри» (санск. Ваджрачарья).

Зараз Його Святість проживає в Калімпонзі, Індія.

Лама Оле Нідал — один з небагатьох західних людей, хто отримав повну кваліфікацію бути ламою й звання вчителя медитації буддійської традиції Карма Каґ’ю.

У 1969 році Оле Нідал разом зі своєю дружиною Ханною стали першими західними учнями Й.Св. 16-го Кармапи. Після трьох років вивчення буддійської філософії та інтенсивної медитації, що містила також передачу унікальної практики Діамантового шляху — йоги свідомого вмирання (тиб. пхова), Оле Нідал на прохання 16-го Кармапи почав вчити буддизму в Європі.

Кидаючи виклик людським концепціям про життя та буддизм, Лама Оле став основною рушійною силою розповсюдження буддизму на Заході. Він заснував понад 600 центрів Діамантового шляху в 44 країнах світу. Завдяки унікальному синтезу сучасного стилю та давньої мудрості він створив найбільшу спільноту, яка практикує методи Діамантового шляху на Заході. Як сказав Шамар Рінпоче: «У 1973 році Шістнадцятий Кармапа попросив Оле та Ханну вчити і провістив, що вони досягнуть неабияких успіхів у розповсюдженні вчення Будди на Заході. Кармапа дав їм основні практики — Гуру-йогу на Восьмого та Шістнадцятого Кармапу. Вони без жодних вагань дотримувалися своїх самая, втілюючи в життя побажання 16-го Кармапи. Лама Оле несе його активність».

Лама Оле — автор декількох книжок, зокрема «Природа речей» , «Відкриття Діамантового шляху», «Верхи на тигрі», «Будда й любов», «Велика Печать» та ін.